БІОФАРМАЦЕВТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ (лат. classis — розряд, клас + facio — роблю) — система понять будь-якої галузі знань або діяльності людини, що використовується як засіб для встановлення зв’язків між цими поняттями або класами об’єктів. Згідно з Б.к. усі лікарські форми поділяють на дві групи: немодифіковані й модифіковані форми вивільнення. Лікарські форми з немодифікованим вивільненням — це препарати, в яких допоміжні субстанції чи спосіб утворення не змінюють швидкості розчинення лікарської субстанції, її вивільнення та всмоктування. Прикладом найпростішої форми немодифікованого вивільнення є розчин. Така форма інакше називається конвенціональною. Часто до цієї групи лікарських форм можна застосовувати термін «швидко вивільняючі» — fast release. Для поганорозчинних речовин і речовин, які погано всмоктуються, можна розробити таку форму, яка вивільняє лікарські речовини швидше, ніж конвенціональна форма, і в такому випадку можна говорити про модифікацію вивільнення (швидке вивільнення — rapid release). Проте найчастіше лікарські форми з модифікованим вивільненням характеризуються повільним (пролонгованим) вивільненням. Модифікацію вивільнення проводять: шляхом додавання відповідних допоміжних речовин; зміною фізико-хімічного стану лікарських речовин; зміною складу або виду лікарської форми; застосуванням нової технології. Напр., модифікації вивільнення пероральної лікарської форми можна досягти шляхом уведення лікарської речовини в набухаючу або нерозчинну матрицю, покриття таблеток оболонками тощо.
Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. — М., 1985; Janicki S., Sznitowska M., Zielinski W. Dostepnosc farmaceutyczna і dostepnosc biologiczna lekow. — Warshawa, 2001.